Вірші про Святого Миколая 

ЗУСТРІЧ
З нетерпінням я чекаю — 
Нині свято Миколая. 
Як надворі стане темно, 
Він приходить потаємно.

Ще ніхто його не бачив, 
Та у ліжечка дитячі 
Він кладе під подушки 
Подарунки і книжки.

Хочу я побачить чудо 
І сьогодні спать не буду. 
Довго-довго я не спав: 
Все чекав, чекав, чекав...

Починаю вже дрімати... 
Миколай зайшов в кімнату, 
Він схилився наді мною 
І лоскоче бородою.

Щось тихесенько шепоче. 
Хочу я відкрити очі, 
Та не можу, мабуть, сплю. 
Миколая я люблю!

ЗИМОВА КОЛИСАНКА
Відшуміли весни, 
Віддзвеніло літо, 
Попрощалась з нами 
Осінь сумовито... 
Вже зима холодна 
Проситься до ґанку 
І співає стиха 
Свою колисанку:

Спи, свята землице, 
Із озиминою, 
Вас тепленько вкрию 
Диво-пеленою. 
Сніговим кожухом 
Вкрию стан чарівний, 
На той рік щоб мали 
Урожай добірний.

Зимонько чудова, 
Зимонько завзята, 
Ти щораз приносиш
Нам великі свята: 
На Андрія — жарти, 
Миколай — гостинці... 
Ще й Різдво Христове — 
Вогні на ялинці.

По дорозі йде дідусь з купою пакунків — 
Це несе вже Миколай дітям подарунки.

А хто буде маму й татка слухати щоденно, 
То до того Миколай прийде недаремно.

Принесе він цілі міхи найкращих гостинців, 
А для повної утіхи — ще й всім по ялинці.

І дівчаткам, і хлоп'яткам цукерки приносить, 
Ще й у Бога для усіх здоров'ячка просить.

А хто щиро Миколая слухає і любить, 
Того святий Миколай серцем приголубить.

Подай, Боже, нашим дітям у мирі зростати, 
Щастя, злагоди й любові у достатку мати.

МИКОЛАЙ
Ти сьогодні швидше спать лягай,
Бо приїде в гості Миколай. 
Бачиш, перша зіронька горить — 
То вже Миколай до нас спішить.

В нього коні білі, наче сніг, 
Борода сивенька аж до ніг, 
У сріблясті саночки сіда, 
І за вітром в'ється борода.

Миколай про діток знає все, 
Подарунки кожному несе, 
Має для дитячих подушок 
Подарунків повно — аж мішок!

СВЯТО МИКОЛАЯ
Є на світі свят багато 
Урочистих, визначних, 
Але Миколая свято 
Найприємніше із них. 
Миколай святий — не казка, 
Це не Дід Мороз, о ні. 
Миколайчику, будь ласка,
Ти приходь до мене в сні.

Під подушку я загляну, 
Рано-вранці посміхнусь. 
Подаруночки дістану, 
Миколаю поклонюсь. 
Подаруночки — це свято, 
Та я молю не про те, 
Бережи матусю й татка, 
І хай рідний край цвіте.

Люблять діти Миколая, 
Шану кожен віддає. 
Хто в мольбах його благає, 
Всім він поміч подає. 
Через нього Божа ласка 
З неба сходить до людей. 
Миколайчику, будь ласка, 
Завітай до всіх дітей.

ГІСТЬ ІЗ НЕБА
У дитячий край щасливий 
Йде весела вість: 
Бо коником білогривим 
Їде з неба гість!

Дарів гість везе багато — 
Повні саночки; 
Радість буде в кожній хаті, 
Бо в них книжечки.

Книжечок там тисячами, 
Цікаві такі:
З казочками, з байочками, 
Повно образків!

Їде, їде гість той скоро, 
Щоб бути на час, 
Та до чемних лиш, дітворо! 
Чи всі чемні з вас?

Їде, їде гість багатий 
У дитячий край —
Хто гість, ви раді знати?
Святий Миколай!

ПРО СВЯТОГО МИКОЛАЯ
Всі чекають Миколая, всі на світі — кожен край. 
Та не кожний, мабуть, знає, хто ж той добрий Миколай? 
Жив колись давно на світі десь у Азії юнак, 
Роздавав дарунки дітям той багатий одинак.

Бідним дітям у потребі дарувати він любив, 
Аж Господь Вседобрий в небі Миколая полюбив. 
Став єпископом всезнаним Миколай і чесно жив, 
Особливої пошани він у Бога заслужив.

Запитав Господь: «Що хочеш за свої заслуги ти?» 
— Хочу Господи, я дуже раз у рік на землю йти, 
Завітати в кожну хату, всіх вітати знов і знов, 
Чемним дітям роздавати подарунки, як любов.

І отак щоразу, діти, вам щороку Бог дає:
Миколай мандрує світом — подарунки роздає.
Він за них не хоче плати, лиш, як то велить Господь, —
Батька, матір шанувати, рідну церкву і народ!

ЛИСТ ДО СВЯТОГО МИКОЛАЯ
Святий Миколаю!
Я тебе чекаю!
Може, знати б ти хотів,
Що собі бажаю
На Різдво в дарунок?
Навантажуй клунок.
Перш за все хотіла б лялю,
Найпишнішу в світі кралю.
Потім зайчика м'якого —
Сам вже вибери якого.
Ще хотіла б я коня,
Ще також хотіла б качку,
Гуску, котика й собачку,
Та не справжніх, тільки цяцьку,
Щоб не їли забагацько.
Принеси цікаву книжку
Про кота або про мишку,
Про таких, як я, дівчаток,
І з малюнком на початок.
Ще б хотіла черевички,
Гарну блузку, дві спіднички,
На голівку — синю стрічку,
А найбільш — малу сестричку.
Щоб її я доглядала,
По годинах годувала
І у возику возила,
І ходить маленьку вчила...
Любий Отче Миколаю!
Я, звичайно, добре знаю,
Що цей список — аж задовгий,
Але ж Ти — незмірно добрий...
Принеси мені гостинців,
Скільки вміститься в торбинці:
Ані мало, ні багато —
Так, як скажуть мама й тато.

ЛИСТ ДО НЕБА
Гей, пошлемо листочок до раю:
— Не забудь нас, Святий Миколаю! 
Не забудьте про нас, янголятка! — 
Вас прохають і хлопці, й дівчатка. 
Завжди ми були чемні та милі,
До садочка охоче ходили, 
Шанували матусю і тата, 
Любили сестричку і брата. 
Ми складаєм долоньки маленькі 
У молитві до Божої Неньки, 
Тож гостей ми чекаємо з неба — 
А Антипка нам зовсім не треба! 
Гей, напишем листочка до раю:
— Ми чекаєм, Святий Миколаю! 
Ми чекаємо вас, янголятка!
А підпишемо: Хлопці й дівчатка.

СВЯТИЙ МИКОЛАЙ
Ой втіха, діти, втіха — 
приходить нічка тиха, 
весела нічка тая: 
Святого Миколая. 
Повагом і спроквола 
іде Святий Микола
і дар несе багатий, 
треба всім, діти, знати. 
Яблучка й горіхи, 
колачиків два міхи, 
коні медяникові 
та овечки цукрові. 
Миколая привели 
біленькі два ангели. 
Знають посли небесні, 
котрі діточки чесні. 
Список при собі мають 
і кого прочитають, 
тому Миколай на свято 
дає дарунки радо.

Є СВЯТО ГАРНЕ В УКРАЇНІ
Є свято гарне в Україні. 
Є свято казки чарівне. 
Що Миколай в святій ряднині 
Слухняним ласощі несе.

Це свято раз буває в році. 
Воно нікого не мине. 
Бо Миколай Святий із неба. 
В оселю кожну зазирне.

Отець Святий про всіх все знає 
Хоч любить нас, та бачить все. 
Він чемних, лагідних вітає 
І радість їм за це несе.

Прекрасне свято це у грудні 
Приносить віру в чудеса. 
І знають всі, що в тяжкі будні 
Віра у святість все спасе,

У кожній країні є своє свято.
Там — Санта Клаус, в інших — Дід Мороз.
Ми любим Миколая. Нас багато.
Бо з нами — Матір Божа та Ісус Христос!