« Хліб – годувальник -  всьому голова»

ВЕДУЧА:              Люди сіють хліб. Щедро оспівана ця праця людська. Зерно для людини і досі залишається зеленим дивом. Воно безсмертне. Кинуте в землю стає колоском. Красується. Радує урожаєм.

Пісня « ЖАЙВОРОНКУ ЗАСПІВАЙ»

УЧЕНЬ:        Осінь брала відра золоті,

                      Пшениці озимі поливала,

                      Потім сіла при людській путі

                      І зернята людям роздавала,

                      Не прості зернята – золоті.

УЧЕНЬ:       Певно чули ви, малята,

                     Вже не раз такі слова:

                    « Хліб  потрібно шанувати!

                    Хліб – усьому голова!»

УЧЕНЬ:         У пшеничній зернині

                     Більше як сто казок,-

                      У пшеничній зернині

                     Схований колосок,

                      А в тім колоску –

                     Півжмені зерна,

                     А з того зерна колоски довженні

                     Знову добуде сила земна.

ВЕДУЧА:          Без хліба люди сироти, а земля – страдниця. І, навпаки, земля – наше багатство, годувальниця, коли вона в бережливих, добрих руках господаря.

УЧЕНЬ:       Вийди в поле на світанку –

                    Серце радо мліє.

                    У барвисту вишиванку

                     Заплелися мрії…

                     Землю хочеться обняти,

                    Де живем щасливо.

                    Наливайтеся, зернята!

                    Колосися, ниво!

Пісня « ПОЛЕ, МОЄ ПОЛЕ»

УЧЕНЬ:      Шумлять, хвилюються хліба,

                    Поглянь лише навколо:

                    Пшениця стигла, золота

                   Додолу хилить колос.

УЧЕНЬ:          Бачу колос повен сили,

                       Чую дужий дзвін.

                       Колосочку, любий, милий,

                       Мій тобі уклін!

ВЕДУЧА:        Ми величаємо хліб, бо в нього вкладена праця людська, її мудрість і сила. Хліб – усьому голова. Хліб – святиня людська. І скільки не проходить років  і тисячоліть. А він залишається святим і величним завжди. В чому ж сила людська?

УЧЕНЬ:         Пахне хліб, як тепло пахне хліб!

                     Любов’ю трударів і радістю земною,

                     І  сонцем, що всміхається веною,

                      І щастям наших неповторних діб –

                       Духмяно пахне хліб.

ВЕДУЧА:        Теплий хліб, виплеканий теплими руками – таїть в собі тепло серця. Які ж пахощі природи, роботящих рук переплелися в ньому.

УЧЕНЬ:        Чи знаєш ти, чим пахне хліб?

                    Коли весною кілька діб.

        Гуркоче трактор над рікою?

         Хліб пахне працею людською.

УЧЕНЬ:        Чи знаєш ти, чим пахне хліб?

                       Пахтить на вашому столі

                      Весною, влітку і зимою.

                     Хліб пахне радістю людською.

Пісня «ОКРАЄЦЬ ХЛІБА»

ВЕДУЧА:       Хліб! Яке тепле й щире почуття поваги викликає це слово в серці кожної людини. Скільки про нього сказано добрих слів, складено прислів’їв, пісень, загадок! Землю-годувальницю оспівано в багатьох казках, легендах. З ним пов’язано багато народних звичаїв. І не дивно. Бо хліб є найбільшим багатством країни. Всього українського народу.

ПРИСЛІВЯ

1.    Багато снігу – багато хліба

2.    Яка пшениця, така й паляниця.

3.    На чорній землі білий хліб родить.

4.    Хто про хліб дбає, тому земля повертає.

5.    Як буде хліб, то й буде пісня.

ЦІКАВЕ ПРО ХЛІБ

      А ви знаєте, що є книга до якої записуються різноманітні рекорди. Вона називається « Книга рекордів Гінеса».         Там є і про хліб:

1. Найбільший пиріг – завдовжки 16 метрів – спекли колись за наказом прусського короля Фрідріха І. Пиріг призначався королівським гвардійцям.

2.      А найбільші млинці – метр в діаметрі – спекли на народному гулянні, влаштованому на марсовому полі в місті Петербурзі за велінням імператриці Катерини ІІ.  

Пісня « ПАЛЯНИЧКИ»

      Український народ склав багато загадок про хліб,  про вирощування хліба.

Загадки

1.      Хвалить його кожен,

Любить його кожен.                                                                                                                             

І дня ми прожити

Без нього не можем.                                          хліб                                                               

2.      Б’ють кулаками.

Долонями гладять,

Кладуть на лопату

І пекло посадять.

А виймуть ножами

Покрають безжально.

За те його кривдять,

За те його луплять,

Що всі його хочуть

І всі його люблять.                                                      хліб                                                               

3.      Виріс в полі дім,

є зернята в нім,

стіни позолочені,

вікна за колочені,

вітерець колише дім

на стовпчику золотім.                                             колосок                                                             

                                                                    

4.      Зимою біле,

Весною чорне,

Літом зелене,

Восени стрижене.                                                        поле                                                                       

5.      Одне кинув – цілу жменю взяв.                                зерно                                                                        

6.      Маю жовтий вусок,

Запашний колосок,

Буде з мене мука

Й паляниця м’яка.                                                    пшениця                                                                  

7.      Золоте барилечко

Вранці покотилося,

Ні стукоту, ні грюкоту,

 не впало, не розбилося.

Коли ж накрасувалося –

За темний бір  сховалося.                                     сонце                                                                                       

8.       Йшов довговяз

    В сиру землю зав’яз.                                         дощ                                                                   

ВЕДУЧА:                З часом виникло багато народних повір’їв  про хліб, своєрідних законів, переступати, які було великим гріхом.

ПОВІРЯ

      1.    Випікали хліб в суботу. І дивилися, якщо хліб гарно вдасться – то буде вдача цілий день, якщо підгорить – то це на смуток.

             2.        Із хати ніякий гість без хліба не йшов. Скибочку відкраювали йому на дорогу.

         3.       Якщо першу хлібину з нового урожаю не подаруєш людям – злидні тебе будуть їсти.

         4.        Зі столу ніколи не прибирали хліб, який лежав на вишитому рушнику. Щоб нечиста сила не потрапила в хату.

      5.        Першу спечену паляницю з нового урожаю клали на покуть. Там уже лежить обжинкова квітка – букет з колосків останнього снопа, тільки-но принесеного з поля. Хліб у колоску і хліб – паляниця лежать поруч. Одне біля одного :

 « Щоб велося од хліба до хліба!»  

Пісня – танок « РУШНИЧОК»

ВЕДУЧА:          Хліб дає силу для життя і праці всім людям. Хліб – це не тільки духмяні чорні і білі буханці , а й макарони та манн каша, бублики і сухарі, печиво і медяники,вареники і смачні торти.                

         Господарка завжди одягала святкове вбрання і чисту хустку, збираючись пекти хліб. Наші старенькі бабусі завжди кажуть : «У хаті свято, є хліб на столі».

УЧЕНЬ:              Дитинства незгасимий слід

                           Я  завжди пам’ятаю .

                           Мати з печі виймає хліб –

                           І радість по хаті літає.

УЧЕНЬ:                Запашних  буханців мережка

                             Шикувалась по засланій лаві.

                             Босоніж у поле по стежці

                             Носив я хліб смаглявий.

УЧЕНЬ:               Відтоді в вихрі пережити літ

                             Я зберігаю щиро й свято,

                              Вдячну пам'ять про мамин хліб

                                І чоло перед нею схиляю.

     Пісня « БАТЬКІВСЬКА НИВА»

УЧЕНЬ:          У моїй господі всього доволі

                        І  хліба, і солі,

                        Лежать калачі з ярої пшениці,

                        І пиріжки з ярої гречки.

ВЕДУЧА:         Українська кухня завжди була різноманітною. Споживались борошняні й круп’яні, м’ясні, рибні та молочні страви. Основною їжею людей був хліб – буханці, паляниці, книші, пампушки, перепічки.  Хліб випікали з житнього, рідше пшеничного борошна, інколи при помелі додавали просо, гречку, ячмінь. З борошна варили галушки, вареники, лемішку, затірку. Дуже поширені були каші, особливо пшоняна та гречана.

         Подивіться на цей стіл. Які смачні страви. Які пампушки! А чи знаєте  ви, як вони готуються.

Страви з борошна

                                     ( розповідь про пампушки)

          Всім, мабуть, знайома українська жартівлива пісня « А мій милий вареничків просить». Але не всі знають, що раніше вареники подавались до недільного святкового столу. А якщо чоловік захотів поїсти вареники  буденного дня, то доводилося йому довго просити свою дружину їх приготувати. На різних торжествах вареники були обов’язковою стравою: їх готували на хрестини,  на храмове свято, для толоки й обжинок. Вареники  приносили молодій нареченій «снідати», молодій мамі й бажали: « Щоб повною була, як вареник». Вареники з сиром, мащені сметаною, обов’язково слід їсти на Масниці, навіть більше від млинців та налисників.

                           (розповідь про вареники)

УЧЕНЬ:        Милі гості! Просим сісти.

                      Вареники будем їсти.

                      Вареники непогані,

                      Вареники у сметані.

                      Нас чекають у макітрі.

                      Гарні страви, дуже ситні!

ВЕДУЧА:         Ми не кожного дня співаємо пісні про хліб,  розповідаємо вірші про працю хлібороба. Тож давайте поважати працю інших і шанувати хліб тихою любов’ю.

« Як це ?» - спитаєте ви. Це значить,що ви ніколи не викинете хліба, не залишите його на підвіконні. А побачивши таке, піднімете хліб із землі.

УЧЕНЬ:        День починається з цієї хлібини.

                    В ній – наш достаток, мудрість країни,

                    Наших морів не стривожена синь.

                    Шлях до зірок у космічну глибінь.

                    Кажуть в народі правдиві слова:

                    « Хліб – годувальник – всьому голова!»

Пісня « Я УКРАЇНОЧКА»

ВЕДУЧА:               Хочеться, щоб кожен із вас, запам’ятав що хлібу ціни немає. Щоб ви всі цінували кожну крихітку, знали, де його вирощують, як його збирають.

     На згадку про наше свято я вам подарую пам’ятку про хліб. І я впевнена, що ці слова залишаться не тільки в вашій пам’яті, а й в серці, у вашому ставленні до хліба назавжди.

Пам’ятка   « ХЛІБ»

        Друже! Може ти поет, а може збираєшся ним стати.    Може ти станеш трактористом, чи шахтарем, але хто б ти не був і ким би ти не став,ти ніколи не зможеш обійтися без хліба.  Живи так, щоб хліб твій був завжди справедливий і чесний, стався до нього так, щоб і для твоїх дітей і правнуків він назавжди лишився прекрасним дивом, витвором рук людських. Запам’ятай і скажи всім: у хлібі душа твоєї землі, долі багатьох людей, їхня невтомна праця.

         Не топчи хліба, не кидай недоїденим, не гордуй ним. Пам’ятай: за хліб платять життям. Шматок хліба, поділений навпіл, робить  людей друзями.

          Головним твоїм годувальником був завжди твій народ. Намагайся віддячити йому за хліб усім добром на яке тільки здатен.    Про людину можна судити з того,як вона цінує хліб: тільки сильний духом вдячний за хліб!

БУДЬМО Ж ВДЯЧНИМИ, ДРУЖЕ!

УЧЕНЬ:      В народі хліб, мов матір поважають,

                    Ця шана з плином часу не згаса

                   І дорогих гостей завжди стрічають

                    З хлібиною в барвистих рушниках.

УЧЕНЬ:      Так хай же щедро наливає соком,

                   І колоситься золотистий сніп!

                    І хай же родить з кожним роком

                      Його величність – годувальник Хліб!

Заключна пісня « УКРАЇНА»