Інтелект-карти — саме те для сучасного освітнього процесу

Застосовувати метод інтелект-карт (mind mapping) у початковій школі стали у 70-80-х роках минулого століття у Великій Британії. Сама назва інноваційного педагогічного інструменту є спробою перекладу словосполучення «Mind Maps», котре використовував у своїх бестселерах її творець — британський психолог Тоні Бьюзен.

Також часто зустрічаються синонімічні переклади:

карти асоціацій карти розуму карти думок карти пам’яті ментальні карти.

Назви відображають основну ідею техніки — побудову «дерева асоціацій», у якому: в центрі розміщено базовий образ, від якого відходять кілька товстих гілок — рішення, безпосередньо пов’язані з базовим образом від останніх може відходити нескінченне число малих гілочок, які будуть відносно першообразу вторинними, третинними і т. д.

Що таке ментальні карти

Це популярний освітній інструмент, що сприяє максимально запам’ятовувати інформацію завдяки синергетичному синтезу: візуалізації систематизації класифікації асоціації.

Навіщо інтелект-карти

Де-факто, інтелект-карти є проекцією тих процесів, що відбуваються в нашому мозку під час запам’ятовування нової інформації. Так, новий біт даних, що надходить до мозку, можна зобразити у вигляді цілісного ядра, від якого відходять численні промені — наші асоціації, дотичні до цієї нової інформації. При цьому кожна асоціація перебуває у нерозривному зв’язку з безліччю інших, безпосередньо непов’язаних з первинним бітом. І якби вдалося сфотографувати всі ті зв’язки, що утворюються з асоціацій, то отримали б інтелект-карту обраної предметної області.

Для вивчення кожного окремого поняття, проблеми чи зображення ідеї потрібно будувати специфічну для цього ментальну карту.

Інтелект-карти можна застосовувати в освітньому процесі, приміром: опановуючи кейс-технології          досліджуючи родовід у початковій школі за економічного виховання дошкільників.

 Глибинне (майже 100%) засвоєння нового матеріалу відбувається завдяки тому, що: дитина кожне нове для себе поняття запам’ятовує крізь призму уже відомихдля себе образів записи у вигляді деревовидних схем є тотожними «мові» людського мозку.

Ментальні карти на уроках

Аби досягти оптимального ефекту від використання інструменту інтелект-карти в загальноосвітніх (та й дошкільних) закладах, орієнтуються на такі правила:

1.     Будувати дерево з гнучкими гілками, а не малювати традиційну схему зі словами в прямокутниках.                                                                                                                 Подібна візуалізація дозволяє: – спілкуватися з мозком його ж мовою, подібною до схеми побудови нейронних зав’язків – уникати монотонності та одноманітності візуальних образів, що унеможливлюють глибинне запам’ятовування

2.     одна гілка дерева повинна дорівнювати лише одному слову.                                                                         Такий підхід допоможе: – посилити асоціативний ряд – збільшити інтелектуальну і творчу свободу

3.     величина лінії не повинна перебільшувати слово, оскільки: – економія простору на папері (дошці) дозволяє розширити дерево асоціацій – відбувається візуалізація довжини слова, що підвищує імовірність запам’ятовування

4.     товщина, колір. форма і розмір гілок і слів, а також шрифти повинні диференціюватися. Це дозволяє: – уникнути монотонності зображення – акцентувати увагу на ключових словах і відсіювати другорядні – структурувати сприйняття

5.     максимізувати застосування нешаблонних: – іконок – малюнків – значків – символів

6.     обирати відповідний формат паперу: – для невеликих за обсягом інтелект-карт — А4 – для масштабних карт — А3

7.     використовувати інструменти побудови карти, які б відповідали віку дітей: – для дошкільнят, учнів початкових класів — кольорові олівці та ручки, фарби, фломастери, маркери, кольорова крейда тощо – для учнів старшого шкільного віку — програми Paint, PhotoShop, PowerPoint тощо

8.     будувати дерево по горизонталі, а не вертикалі, що полегшує його сприйняття мозком

9.     будувати контури між гілками у випадку, якщо вітки однієї гілки заходять на вітки іншої гілки. Контури запобігають: – змішуванню інформації – утворенню накладених один на одного візуальних образів.

Також диференціюйте застосування інструментів залежно від:                                           віку вихованців чи школярів вимог навчального процесу

Зокрема, карти пам’яті можуть використовуватися: всією дошкільною групою чи класом окремими групами класу індивідуально

Створити ментальну карту онлайн можна за допомогою таких програм, як: draw.io від Google coggle.it XMind

Як створити ментальну карту

Етапи побудови карт пам’яті можуть різнитися залежно від цілей та завдань уроку, заняття, однак загальний алгоритм побудови такий:

Етапи побудови інтелект-карт

1. Обмірковування ідеї проводять мозковий штурм: озвучують будь-які слова, ідеї, образи, асоціації, що спадають на думку обирають базовий центральний образ (об’єкт вивчення)

2. Деталізація змісту інтелект-карти будують центральний образ обмірковують ключові слова будують головні гілки записують ключові слова (по одному слову на кожній гілці)

3. Доповнення карти новими ідеями будують розширені вітки від головних гілок там, де це можливо, додають: – іконки – малюнки – значки – символи прослідковують зв’язки між окремими образами, асоціаціями активно застосовують різні кольори, шрифти, розміри, товщину слів і гілок

4. Редагування повторно застосовують мозковий штурм для з’ясування невикористаних асоціацій записують нововиявлені асоціації інтелект-карту переглядають, щоб виявити можливі: – описки – помилки – дублювання гілок перевіряють можливість відтворення візуальних образів, зображених на ментальній карті