Як проводити уроки-тренінги

Розвиток дитини є основною складовою її виховання. Кожна дитина індивідуальна, талановита та особлива. Важливо лише створити передумови та надати їй можливість проявити свої природні задатки. Сприяти їх розвитку та вдосконаленню. Вдосконалення особистості відбувається на основі набуття практичного досвіду. Важливою складовою якого є розвиток навичок інтеграції та взаємодії із зовнішнім середовищем. Виховуючи особистість, велику увагу слід приділити вмінню дитини приймати самостійні рішення, комунікувати з однолітками, діяти в нестандартних ситуаціях, мислити креативно та швидко. Одним з методів розвитку та підготовки дитини є її участь у тренінгах. Під час тренінгів відбувається моделювання ситуацій, надаються знання та розвиваються навички дитини. Участь дитини у тренінгах дає змогу їй вільно почуватися в життєвих ситуаціях, бути впевненою, досягати успіхів у житті.

У практичній діяльності загальноосвітньої школи проблема активізації навчальної діяльності молодших школярів є однією з найактуальніших, оскільки саме в процесі навчання відбувається розвиток особистості. Вміле використання інноваційних технологій для активізації навчальної діяльності значно збагачує навчально- виховний процес, підвищує ефективність роботи кожного вчителя.

Інноваційні технології – це цілеспрямована система прийомів, засобів організації навчальної діяльності, що охоплюють увесь процес навчання від визначення мети до отримання результатів. Вони спираються на потреби та інтереси учнів. Отже, необхідним є введення в навчальний процес таких моделей навчання, які органічно поєднуються із традиційними формами та методами, легко застосовуються на різних етапах уроку. Розв'язання поставленої задачі - завдання інтерактивних технологій, що передбачають навчальний процес за умови активної взаємодії всіх учнів у ході уроку в малих групах, де відбувається розподіл ролей, чітке виконання обов'язків учасників. За такої організації навчання вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими спрямовує діяльність груп. Згідно з таким підходом змінюється зміст навчання, програма складається відповідно до потреб та інтересів учнів; навчальний процес структурується на солідарній основі; вчитель виконує роль консультанта та джерела знань, а не контролера; постійно існує вибір пізнавальної альтернативи, а сутність навчання зводиться до накопичення суб'єктивного досвіду.

Інтерактивне навчання - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності учнів, яка має на меті створення комфортних умов навчання, за яких кожний учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Це співнавчання, взаємонавчання, де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують із приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють.

До інтерактивних методів навчання, які базуються на залученні і співпраці, відносяться уроки-тренінги. Такі уроки проходять енергійно, цікаво і продуктивно. Важливою умовою формування знань, умінь і навичок учнів є зацікавленість, продуманість, добре організоване дослідження, вивчення, повторення, закріплення та узагальнення навчального матеріалу. На уроках-тренінгах діти почувають себе впевнено, вільно висловлюють свої думки і спокійно сприймають зауваження, адже вони є активними учасниками навчального процесу. В атмосфері довіри та взаємодопомоги легко робити відкриття, усвідомлювати важливість здобутих знань. Тренінг – це водночас і цікаве спілкування, і захопливий процес пізнання себе та інших, і ефективна форма опанування знань, розширення досвіду, і спосіб формування вмінь та навичок.

Готуючись до проведення тренінгу, викладач-тренер має здійснити велику підготовчу роботу:

1) визначити цілі та завдання тренінгу;

2) розробити план-сценарій тренінгу;

3)за потребою підготувати заздалегідь учнів до проведення тренінгу (роздати питання, що будуть розглядатися на тренінгу, проблеми, які будуть обговорюватися, літературу для попереднього опрацювання тощо);

4)здійснити самопідготовку: продумати власні дії щодо проведення інтерактивної взаємодії, передбачити план обговорення проблеми та можливі висновки, що зроблять учні, спрогнозувати появу суперечних точок зору та кінцевий результат роботи, обрати час і форми узагальнення висновків, продумати зворотний зв'язок та ін.; 5)розподілити ролі між учасниками, продумати активну участь кожного;

6)підготувати приміщення до проведення тренінгу та необхідні матеріали (медіапроектор, таблички, скотч, папір для індивідуальних та групових вправ, маркери, роздруковані матеріали для вивчення тощо). Якість навчання суттєво зростає, якщо учні мають хороші роздаткові матеріали.

Важливим фактором є підготовка матеріалів у тому форматі, що легко читається, а саме:

· небагато тексту;

· наявність чітких схем замість деяких текстових блоків;

· малюнки;

· можливість робити помітки у цих матеріалах

На уроках-тренінгах відбувається співпраця - спільна діяльність для досягнення загальних цілей, коли учні починають розуміти: вони можуть досягти своїх особистих цілей тільки за умови, що їхні товариші з групи також досягнуть успіху. Успіх кожного - це успіх групи.

Педагогу слід усвідомлювати, що змістом такого уроку є програмовий матеріал. Мета - реалізація навчальних цілей, загальний розвиток учня, надання кожному з них оптимальної можливості в особистісному становленні й розвитку, розширення можливостей самовизначення. Результат - створення дидактичних умов для ситуації успіху дитини у процесі навчальної діяльності, збагачення її мотиваційної, інтелектуальної та інших сфер.

 Отже, уроки-тренінги - така організація навчального процесу, за якої неможлива неучасть у процесі пізнання: або кожен учень має конкретне завдання, за виконання якого він повинен публічно відзвітуватися, або від його діяльності залежить якість виконання поставленого перед групою завдання.

Навчання молодшого школяра має бути цікавим, радісним, але водночас повинно забезпечувати глибоке засвоєння навчального матеріалу. Необхідно створювати ігрові моменти, що покликані не розважати, а допомагати у навчанні. Їх застосування залежить від рівня засвоєння дітьми знань, умінь і навичок, від ступеня складності завдань.

Якщо ми правильно добираємо завдання, створюємо ситуацію успіху, молодші школярі раптом роблять відкриття: «Мені подобається думати, дайте мені таке завдання, щоб я поламав голову», тобто зароджується інтерес до розумової праці. Не кожна дитина активно включається в роботу, не завжди навчальний матеріал буває цікавим, отже, не всі учні висловлюють свою думку. Щоб дати можливість кожному учню висловитись, його  його об'єднують  в пару або групу з іншими учнями. Разом вони починають працювати і розвивати свої творчі здібності.

Уроки-тренінги забеспечують підвищення комунікативного аспекту навчання, абстрактне мислення, логічне мислення учнів. Процес закріплення, повторення, узагальнення знань стає більш творчим, обдуманим. Тому мова йде про оптимізацію навчання.

Тренінги можуть використовуватися при вивченні нового матеріалу, при закріпленні знань.

Сьогодні дуже важливо для людини діяти ініціативно, творчо в будь-яких обставинах – цей соціальний запит відповідає потребам дитини бути незалежним, щоб знати і мати можливість використовувати свої можливості.

Важливість цієї теми є актуальною. Уроки-тренінги дозволяють розвиватися учням у діяльності, навчають дітей прагнути здобувати знання, порівнювати, класифікувати, вільно висловлювати думки. На цих уроках  дітей вчать  принципам співпраці, робити самоаналіз своєї роботи та аналіз роботи інших учасників, вчу слухати і чути, тому що від уваги залежить результат роботи групи.

 Готуючись до уроків, учитель має заздалегідь підготувати необхідний дидактичний матеріал, продумувати послідовність ігрових дій, організацію учнів, тривалість кожного етапу, контроль, підведення підсумків і оцінювання

Робочі місця для учасників у приміщенні можуть бути розташовані по-різному, але доцільно уникати «аудиторного» та «шкільного» стилів. Добре, коли стільці для учасників розташовуються півколом - це сприяє створенню неформальної атмосфери, забезпечує мож- ливість кожному бачити всіх учасників тренінгу, підкреслює рівнозначність позицій усіх учасників. Це сприяє створенню атмосфери відкритості, розвитку довіри, уваги та інтересу учасників одного до одного.

 Головне, що забезпечує сприятливу атмосферу для навчання у тренінговій групі, - це правила, яких має дотримуватися кожний учасник.

Основні з них: цінування часу; увічливість; позитивність; розмова від свого імені; добровільна активність; конфіденційність; «стоп»; «піднята рука»; зворотний зв'язок тощо.

Правила приймаються на початку тренінгу всіма учасниками групи і потрібні для того, щоб кожний міг:

працювати в комфортних умовах;

отримувати інформацію самому й не заважати отримувати інформацію іншим у зручний для кожного спосіб;

відверто, без побоювань висловлювати свої думки;

дозволити собі спонтанні, попередньо не зважені вислови, що наближатиме тренінг до реального життя;

бути впевненим, що надану ним інформацію використають тільки в інтересах учасників.

Тренінг - це одночасно:

- цікавий процес пізнання себе та інших;

- спілкування;

 - ефективна форма опанування знань;

- інструмент для формування умінь і навичок;

- форма розширення досвіду.

Рухові вправи є обов'язковою частиною будь-якого тренінгу. Окрім того, що вони активізують психофізіологічні процеси організму, підвищують увагу учасників, сприяють створенню невимушеної довірливої атмосфери тренінгу, певні рухавки демонструють людям форми й методи фізичної активності, які варто застосовувати в житті постійно.

Рухові вправи можуть виконуватися в різних формах - у парах; усіма учасниками групи, які стоять колом; усіма учасниками групи, які хаотично пересуваються в приміщенні тощо.

 Основне завдання тренера щодо рухавок - дати учасникам чітку інструкцію та стежити за дотриманням умов безпеки під час виконання вправ.

Структура уроку – тренінгу

 І. Вступна частина

1.Знайомство («мікрофон», мягка іграшка , гра «Бінго»... )

2. Очікування ( самооцінювання; краплинки гасять вогонь, човники перепливають від берега Незнання до берега Знання…)

3. Створення або повторення правил роботи на уроці, роботи в групі.

ІІ. Основна частина

1.Теоретична:

 Мінілекція, бесіда, диспут,  презентація, дебати

2.Практична

Інсценіровка,  пантоміма,  мозковий штурм, робота в парах, в групах,  тести,  ігри

ІІІ. Заключна частина

1.Рефлексія. Підведення підсумків (сподобалося – не сподобалося, зрозумів – не зрозумів, дізнався нове – не дізнався…) Називається щось одне конкретне. Зворотній звязок з очікуванням (краплі, берег Знань…)

2.Прощання (компліменти, посмішки, побажання)

Інтерактивні методи включають велику кількість новітніх ідей у проведенні тематичних занять, що можна використовувати під час проведення уроків-тренінгів. Ці заняття можуть включати в себе кілька особистісно зорієнтованих підходів для фронтального та групового втілення.

 Найвідомішими на сучасному етапі є такі:

«Коло ідей»

 Метою технології є залучення всіх до обговорення проблеми. Порядок проведення: учитель ставить дискусійне питання та пропонує обговорити його в малих групах; після того як вичерпався час на обговорення, кожна група представляє всього один аспект проблеми, яку обговорювали; групи висловлюються по черзі, доки не буде вичерпано всі відповіді; під час обговорення теми на дошці складається список зазначених ідей; коли всі ідеї про вирішення проблеми висловлені, можна звернутись до розгляду проблеми в цілому. Потім підбиваються підсумки.

«Акваріум»

Такий вид діяльності на уроці допоможе вдосконалити навички роботи в малих групах. Після того як учитель об'єднав учнів у дві- чотири групи та запропонував завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр класу та утворює своє маленьке коло. Учні цієї групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему. Групі, що працює, для виконання завдання необхідно прочитати вголос ситуацію та обговорити її у групі, використовуючи метод дискусії. Усі інші учні класу мають тільки слухати. Після закінчення 3-5-ти хвилин група займає свої місця, а клас обговорює, чи була думка аргументованою.

Рольова гра, імітація

Мета розігрування ситуації в ролях - визначити власне ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду поведінки в подібній ситуації шляхом «гри»

«Крісло автора»

Несе в собі реалізацію підвищення самооцінки учнів. Вона виконується в такий спосіб: учитель поступається місцем педагога у класі на користь учня, який іде виголошувати доповідь (реферат, замітку та ін.). Учень, перебуваючи на місці педагога, відчуває себе достойним високої посади. Це підвищує не тільки самооцінку, а й бажання покращувати свої знання.

«Мозковий штурм» або атака

Метод полягає у вирішенні проблеми та виробленні певної ідеї за обмежений час (10-15 хвилин). Обрати керівників груп шляхом проведення бліцтурніру (5-6 запитань із теми уроку), решта учасників формується за вибором учнів. 5-6 осіб (оптимальна кількість дітей у групах) розміщуються навколо стола. Лідер групи отримує та оголошує тему для обговорення та пропонує протягом хвилини по черзі висловити свої думки. Секретар фіксує ідеї. Головне - кількість ідей. Мають право на існування й абсурдні, на перший погляд, думки. Не допускати критики. Можливе запозичення чужих ідей з метою їх удосконалення. Важливо при обговоренні довести правильність своєї думки, а також бажано дійти спільного висновку. Ідеї груп записуються на дошці. У процесі обговорення обґрунтовується остаточний вибір. Рефлексія: «Ця ідея допоможе нам...», «Ми дійшли думки, що...», «У ході обговорення я зацікавився...». Вид роботи активізує інтелектуальні здібності дітей, розвиває фантазію, виробляє вміння толерантно ставитись до чужих думок. Ця діяльність потребує певної підготовки класу. Доцільно використовувати у 3-4-х класах.

«Навчаючи – учусь»

Суть прийому полягає в тому, що кожен учень може передати свої знання іншим дітям та отримати від однокласників нову для себе інформацію у процесі спілкування.

Кожна група має певний обсяг інформації, розділеної на частини та записаної на окремих індивідуальних аркушах. За певний час діти повинні засвоїти свою частину інформації та поділитися з іншим учасником групи. Спілкуватись потрібно тільки з одним учасником. Таким чином, усі діти у групі засвоюють певну суму знань. Потім групи обмінюються делегатами, які навчають дітей іншої групи того, що вивчили самі. Прийом виявився дуже ефективним при узагальненні матеріалу з обраної теми, закріпленні та повторенні вивченого. Стимулює в учнів бажання до навчальної діяльності, створює ситуацію успіху. Рефлексія: «Я дізнався багато нового завдяки тому, що...».

«Мікрофон»

Цей прийом може використовуватись як у груповій, так і у фронтальній роботі з учнями, може стати частиною інших інтерактивних прийомів («Мозкова атака», «Акваріум» тощо). Полягає у вільному висловлюванні ідей, думок або відповідей на запитання. Діти повинні дотримуватись певних правил: висловлюватись по черзі й тільки в символічний (іграшковий) мікрофон, не перебивати та не критикувати інших. Даний вид роботи дозволяє виховувати в учнів уміння вислуховувати інших, бажання ділитися своїми думками. Рефлексія: «Коли я висловлювався в мікрофон, я ...».

«Кола на воді»

Привертає увагу учнів, зацікавлює дидактична гра "Кола на воді". Діти вибирають довільне слово. Воно записується на дошці стовпчиком. На ці букви добираються нові слова, до слів - речення. На основі отриманих результатів складають оповідання, казку, веселу історію, вірш.

С - сніжок - настав ранок, прокинулась сніжинка;

Т - танок - закружляла у веселому танку;

І - іній - іній вкрив усе навкруги;

Н - небо - небо посилало сонячне проміння;

А - акація - сніжинка сіла на акацію перепочити.

 В - вечір. Непомітно надійшов вечір.

І - іскорка. На небі засяяла перша іскорка вечірньої зорі

Т - тиша. Навкруги стояла прозора тиша.

Е - екзотичні. Дерева виднілися екзотичними силуетами.

 Р - річка. Красуня-річка несла свої води у далечінь.

 Такі вправи розвивають мовлення, допомагають в написанні яскравих оповідань про навколишній світ, вчать фантазувати, розвивають уяву.

«Мозаїка»

Ця технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Для виконання такої вправи учні поділяються на експертні групи, які отримують завдання для експертизи. Працюючи з додатковою літературою чи іншими джерелами інформації, члени групи складають блок-схеми експертної оцінки. Після завершення роботи утворюються консультаційні групи, до яких входять по кілька учнів з кожної експертної групи. Діти обмінюються результатами експертиз, аналізують матеріал у цілому, занотовують необхідну інформацію, а після завершення роботи повертаються до своїх експертних груп, де остаточно узагальнюють весь матеріал.

«Карусель»

Це варіант кооперативного навчання, при якому одночасно залучаються в роботу всі учасники навчального процесу. При цьому відбувається активне спілкування та обговорення проблеми між усіма учнями класу. Цю технологію варто застосовувати для: - Збирання інформації з будь-якої теми; - Інтенсивної перевірки обсягу та глибини знань; - Розвитку вміння аргументувати свою позицію. Клас об’єднується у кілька бригад (залежить від кількості проблем, що будуть вирішуватися). Кожна з них обирає бригадира, який відповідає за збір інформації. Групи отримують завдання, обговорюють його та занотовують на аркуші паперу основні тези (до 3 хв.). Після запису інформації аркуші передаються за годинниковою стрілкою від однієї групи до іншої. Кожна команда знайомиться із записаними фактами та при необхідності доповнює своїми. Коли „карусель” робить один оберт, бригада узагальнює матеріали та звітує з певної проблеми.

«Побажання на майбутнє»

 Мета: передати учасникам заряд позитивної енергії. Учасники стають в коло і по черзі передають один одному приємні побажання на майбутнє.