ДПА в 4 класі  2017 - 2018 навчальний рік

Українська мова (українська мова, літературне читання

Українська мова та літературне читання

Варіант 1

1.    Прочитай уважно текст

БАБУСИН ОНУЧОК

   Чи то соняшник гойднувся біля тину, чи білявий хлопчик заглядає в подвір'я баби Стехи? Старенькій уже важко розпізнати. Сидить вона на ослінчику біля хати, на колінах руки тремтять – купаються в щедрому промінні.  А довкола — зграйка білих ромашок, ніби сузір'я.

— Бабуню, — крутнувся біля неї Андрійко, — послала мати, щоб я обірвав вишні. Ви, мабуть, самі нездужаєте?

— Еге ж, нездужаю-таки, — старенька привітно глянула на сусідського хлопчика.

— Зате я, бабуню, хутко все обірву, — запевняє Андрійко. — Тільки листя посиплеться! 

   Баба Стеха дріботить до дверей, шукає в сінцях і виносить полотняну торбину. Хлопчик чіпляє її через плече й біжить у садок. Коли бабуся підійшла до розлогої вишні, Андрійко вже хвацько осідлав найвищу гілку. Між зеленим листям тільки сорочка біліє.

— Не гойдайся, онучку, — застерігає старенька, — бо доведеться ловити тебе.

— Не бійтеся! — гукає хлопчик. — Зате мені звідси можна небо дістати!

— Еге ж, — клопочеться старенька. — Небо чи й дістанеш, а от штани залишиш на сучку.

      С(е/и)дить Андрійко (в)горі, між небом  та з(е/и)млею,  обриває стиглі ягоди й думає про бабу (С/с)теху. Хороша вона. Зав(ш/ж)ди пригощає яблуками та в(е/и)шнями, не свари(тьс/ц)я, коли якийсь бешкетник залізе до неї в садок.

     Ж(е/и)ве вона самотньо, от і ро(з/с)дає гостинці сусід(с/з)ьким дітлахам. Андрійко глянув униз. Бабуся зіперлася на пал(и/е)цю, така маленька і суха, як маківка.

— Бабуню, а де ваші внуки?

— Далеко, — хитає головою. — Онучок, як місяченько, один. Мабуть, виріс уже...

— А чому він не їде до вас?

  Змовкла. Ще нижче схилилася на палицю.

— Не барися там, Андрійку, — стривожилася. — Дереву вже важко тримати тебе.

  Хлопчик хвацько зістрибує на землю. Увесь обмурзаний вишнями. Пузата торбина відтягує йому руку. Баба Стеха полегшено зітхає:

— От і гаразд.

— Прийду до вас і яблука трусити, — каже Андрійко.

— Еге ж. Вночі так гупають, аж у хаті дзвенить.

  На ґанку хлопчик висипає соковиті вишні у велику емальовану миску.

— Бери, Андрійку. Мені вистачить.

  Хлопчик дивиться на стареньку, на сиве її волосся, й раптом каже:

— Бабусю, візьміть мене внуком...        

Володимир Сенцовський (300 слів)

Завдання 2.   До якого жанру належить прочитаний твір?                                                                                                                                                                                                                   А повідання                                                                                                      Б легенда                                                                                                          В народна казка

Завдання 3       Дай відповідь на запитання.                                             Що цікавило хлопчика?                                                                               А Чому до бабусі не приїжджають внуки?                                                                                     

Б Чому бабуся сама не обриває вишень?                                                          В Що бабуся робитиме з вишень?

Завдання 4.  Пронумеруй у клітинках послідовність подій у оповіданні.                               

۝Баба Стеха виносить полотняну торбину.                                                                            

۝Андрійко осідлав найвищу гілку.                                                                                              

۝Сидить бабуся на ослінчику біля хати.                                                                                             

۝На ганку хлопчик висипає вишні у велику миску.

Завдання 5. Спиши виділену частину тексту, розкриваючи дужки.

Завдання 6. Вибери рядок, у якому подано дієслова теперішнього часу.                         

А  схилилася, дістанеш, гойднувся                             

Б послала, обірву, виріс                                                      

В пригощає, сидить, обриває

Завдання 7. З’єднай стрілочками відповідні групи слів.                                               

синоніми                                        працювати, лінуватися                            антоніми                                        працювати, працьовитий спільнокореневі слова                  працювати, трудитися

Завдання 8. Запиши речення. Підкресли головні члени речення. Познач, якою частиною мови вони виражені.                                  Хлопчик хвацько зістрибує на землю

Завдання 9. Запропонуй інший заголовок до цього твору. Обґрунтуй свій вибір та запиши текст (4 – 5 речень)

Українська мова та літературне читання

Варіант 2

1.    Прочитай уважно текст

ГРА У ШАШКИ

У Ки(є/ї)ві, в одному з наймал(йо/ьо)вничіших куточків, що зве(тьс/ц)я Русанівкою, ж(е/и)ла дівчинка (У/у)ля.
        (Що)ранку по сніда(н/нн)і Уля із своєю бабусею виходили на прогулянку подихати свіжим повітрям, чи, як жартувала бабуся, нагуляти дівочі рум’янці. Вони бродили над порослим в(и/е)рбами каналом, уголос ч(и/е)тали на лавочці ка(с/з)ки, а інколи брали на човняр(с/з)ькій станції човна й залюбки каталися.

Одного разу, Уля побачила біля свого під’їзду незнайомого хлопчика. Він сидів у легенькому, на велосипедних колесах візку, під парусовим шатриком від сонця, а на колінах у нього лежала  книжка. Проте хлопчик зовсім не збирався гортати її. Він був сумний і до всього байдужий.
— Ти що, наш сусід? — підступила до хлопчика Уля. — Досі я тебе тут не бачила.
— Ми переїхали сюди два дні тому, — дещо насторожено  відповів хлопчик.
— А чого ти не йдеш погуляти над каналом? Там така краса! Й мало не до самісінького неба б’ють водограї.

Хлопчик мить помовчав, а тоді ледве чутно прошепотів:
— Мені не можна. В мене хворі ноги.
    Уля зрозуміла, що повелася не зовсім тактовно. В душі їй зворухнулося гостре співчуття до хлопчика. Щоб хоч якось загладити свою необачність, вона легенько доторкнулася до його руки й запитала:
— А хочеш, пограємо в шашки?
— Я б з радістю, — сказав хлопчик. — Та гравець з мене нікудишній.
— О, не бійся, я теж не гросмейстер, — усміхнулася Уля.

Коли бабуся принесла їм шашки, Уля спритно розставила їх на дошці й великодушно запропонувала:
— Нехай твої будуть білі. За ними — перший хід. А це хоч і маленький, але шанс перемогти.
         Уля навчилася грати в шашки півроку тому.  Одначе зараз вона вирішила, що навмисне програє хлопчикові й, може, хоч трохи розважить його. Тим часом хлопчик виявив наполегливий характер. Він чинив завзятий опір, і Уля поступово так захопилася грою, що геть забула про свій намір.

— О, який ти хитрик! — щоразу, роблячи свій хід, промовляла вона й раптом вибудувала таку мудру комбінацію, що хлопчик втратив аж три свої шашки.

Тепер у нього не було вже ніякісінької надії на рятунок, і він, звів догори руки на ознаку того, що здається. Уля спам’яталася, та було пізно. Аби втішити хлопчика, вона сказала:
— Мій тато в таких випадках любить повторювати: «За одного битого двох небитих дають». Ти не засмучуйся. Ми тепер щодня з тобою гратимемо, й ти обов’язково натренуєшся. А зараз можна я тебе трохи покатаю?  

Не чекаючи згоди, вона зрушила з місця візок і прудко покотила його по асфальтовій доріжці.

Анатолій Григорук (300 слів)

Завдання 2.До якого жанру належить прочитаний твір?                                               

А оповідання                                                                                                 

 Б легенда                                                                                                         В літературна казка

Завдання 3. Дай відповідь на запитання.                           

Де відбувалася подія, описана в  творі?                                                                                                              А у Києві біля  водограю                                                                                                           Б на подвір’ї біля будинку                                                                                                  

В на човнярській станції

Завдання 4.Пронумеруй у клітинках послідовність подій в оповіданні. 

۝Уля із своєю бабусею виходили на прогулянку.            

۝Вона зрушила з місця візок і прудко покотила.                                          ۝Бабуся принесла їм шашки.                                                

۝Ми тепер щодня з тобою гратимемо.

Завдання 5. Спиши виділену частину тексту, розкриваючи дужки.

Завдання 6. Вибери рядок, у якому подано дієслова минулого часу.                        

  А втратив, промовляла, виходили                                                                                         

Б покатає, цвірінькає, сидить                                                                                          

В б’ють, пограємо, будеш гуляти

Завдання 7. З’єднай стрілочками відповідні групи слів.                                                   

 синоніми                            радіти, радісний                                               антоніми                  радіти, веселитися                                                       спільнокореневі слова                 радіти, сумувати

Завдання 8. Запиши речення. підкресли головні члени речення. Познач, якою частиною мови вони виражені.                                                                       

Хлопчик виявив наполегливий характер

Завдання 9. Що ти думаєш про дівчинку Улю з оповідання. Запиши свої думки у формі тексту( 4 – 5 речень).